До дитячого невролога батьки часто приходять із проблемою ходіння дитини на носочках. Норма це чи патологія – розповіла лікарка-неврологиня KinderKlinik Оксана Міхаеліс.
Якщо дитина після року іноді ходить навшпиньках – це, швидше за все, норма. Маля тільки починає ходити і намагається робити це по-різному. Крім того, якщо дитина звикла до ходунків, то ходьба навшпиньках для неї звична. Перебуваючи в ходунках діти часто не дістають до підлоги всією стопою і відштовхуються пальчиками. Тому, коли ходунки прибирають, дитина продовжує ходити на носочках якийсь час, але з часом це минає і вона стає на всю стопу.
Існують і патологічні причини ходіння навшпиньках – неврологічні захворювання, спричинені тяжкою вагітністю або пологами. Одне з таких захворювань – ДЦП. За такого діагнозу дитина постійно ходить на носочках, а не періодично. Щоб вчасно виявити це захворювання, важливо відвідувати профогляди в 3, 6, 9 і 12 місяців.
Другий варіант патології – дефіцит пропріоцептивної чутливості. Пропріоцепція – це м’язово-суглобове відчуття, що забезпечує дозволяє нам відчувати тіло у просторі. Коли це почуття у дефіциті, щоб його збільшити організм починає сам себе навантажувати. Коли дитина стає на носочки, вона напружує ікри і краще відчуває свої ніжки. Дефіцит пропріоцептивної чутливості може бути одним із симптомів аутизму чи СДУГ.
Якщо ви помітили, що ваш малюк ходить навшпиньках – зверніться до дитячого невролога. Він допоможе вам зрозуміти – норма це чи патологія.
Будьте здорові!
Ваш відгук