Сьогодні ми починаємо ряд публікацій із циклу «Невідкладна допомога», які допоможуть вам:
– навчитися розпізнавати небезпечні для життя стани у дітей
– знати алгоритм дій в таких ситуаціях.
І перша тема, з якою ми хочемо вас познайомити — це анафілаксія. Давайте розбиратися разом з лікарем-алергологом KinderKlinik, к.м.н., Владиславою Барзилович.
Владислава Дмитрівна, що таке анафілаксія та анафілактичний шок?
Анафілаксія (від грец. Ana – проти і phylaxis – захист) — це важка, потенційно загрожуюча життю, алергічна реакція.
Анафілактичний шок — це «вкрай важка» ступінь анафілаксії, коли алергічна реакція призводить до виникнення шоку в організмі — падіння артеріального тиску, серцевої, дихальної недостатності. Це небезпечний для життя стан, який розвивається стрімко і вимагає надання «швидкої медичної допомоги» в прямому сенсі цього слова.
Швидкість розвитку анафілаксії — від декількох хвилин до 48 годин після контакту з алергеном. Чим раніше з’являються симптоми, тим важче зазвичай протікає реакція.
Що може викликати анафілаксію?
За статистикою в європейських країнах частіше за все анафілаксію провокують харчові продукти (молоко, яйця, горіхи, морепродукти), укуси комах, різні лікарські препарати, латекс.
Але важливо розуміти, що будь-який «білковий компонент» є потенційним алергеном і може викликати алергічну реакцію у дитини: з’їдена цукерка, аромат парфумів, контакт з вовною домашніх тварин тощо.
Важливо! Варто відзначити, що анафілаксію можуть викликати навіть мінімальні дози алергену. Уявіть собі, що у людині з важкою алергією на рибу анафілактичну реакцію може спровокувати м’ясо, яке порізали ножем після риби.
Які симптоми анафілаксії? Як швидко вони розвиваються?
Ранні симптоми можуть бути «слабкими»: нежить, висипання на шкірі, невеликий набряк, свербіж в місці контакту алергену або просто «загальне почуття дискомфорту».
На жаль, вони можуть швидко перерости в більш серйозні системні реакції організму, такі як:
– генералізована кропив’янка, набряк Квінке
– бронхоспазм або ларингоспазм, які викликають порушення дихальної функції
Або призвести до анафілактичного шоку:
– різке зниження артеріального тиску: можливі тремтіння, збудження, неспокій, холодний липкий піт, шум і дзвін у голові
– болі в животі, нудота, блювота, діарея
– запаморочення, наростаюча слабкість аж до втрати свідомості
– дитина може збліднути, а губи, слизові оболонки і нігті можуть посиніти.
Симптоми можуть виникати раптово і дуже швидко прогресувати.
Якщо вчасно не надати допомогу, розвивається гостра дихальна та серцево-судинна недостатність, що може призвести до смерті.
Які фактори ризику? Чи можна передбачити такі реакції заздалегідь?
До групи ризику в першу чергу відносяться діти, які вже мали в анамнезі гострі алергічні реакції. І навіть якщо перша реакція була не «критичною» (наприклад, набряк губ при вживанні в їжу молока або сильний набряк руки в місці укусу бджоли), майбутні реакції можуть бути більш серйозними.
Дуже важливо точно виявити алерген, на який дитина відреагувала! Це допоможе батькам розуміти, до чого бути готовими надалі: яких алергенів слід уникати, чи можна «привчити» дитину не реагувати на даний алерген. І найважливіше — вміти надати першу медичну допомогу в разі виникнення реакції. На даний момент алергологам доступні різні методи діагностики — лабораторні (включаючи молекулярну діагностику) і клінічні (шкірні, провокаційні проби та ін.), які допоможуть виявити причинний алерген.
Якщо ж у людини ніколи в житті не було гострої реакції — навіть використовуючи всі найсучасніші методи діагностики, практично неможливо «передбачити» її розвиток заздалегідь. Тому всі проби «про всяк випадок» частіше за все не є ефективними і доказовими.
Як надати першу допомогу при анафілактичному шоці? І що робити далі?
1. Відразу ж викликати швидку допомогу! 103
2. Всім пацієнтам з групи ризику анафілактичних реакцій рекомендується носити з собою аутоінжектор (шприц-ручку) з адреналіном. Ін’єкція в стегно (можна навіть через одяг) — і є найважливішою першою медичною допомогою.
3. Якщо дитина без свідомості — покладіть її на бік (щоб запобігти попаданню блювотних мас в дихальні шляхи, якщо у дитини почнеться блювота), стежте, щоб дитина дихала.
4. При зупинці дихання та серцебиття — проводьте серцево-легеневу реанімацію до приїзду швидкої допомоги.
Краща боротьба з анафілаксією — це її попередження! Важливо не просто знати значимий алерген, а й розуміти, де дитина може з ним зіткнутися щодня. Все оточення дитини (удома, в садку, школі) — також має знати про можливі реакції та вміти надати першу допомогу. Правильні дії в перші хвилини виникнення симптомів дійсно допомагають врятувати життя в гострій ситуації.
І будьте здорові!
Читайте також: Харчова алергія у дитини: причини і симптоми
Ваш відгук