У підлітковому віці відбуваються глобальні фізичні, емоційні та соціальні зміни в житті дитини, які часом стають справжнім випробуванням для неї та її близьких. За класикою «жанру» накладаються збільшені шкільні навантаження, освоєння нових соціальних конструкцій, а іноді й булінг, конфлікти вдома, юнацький максималізм тощо. Тому не дивно, коли на цьому тлі виникає підвищена тривожність у дітей, здатна суттєво впливати на їхнє повсякденне життя та розвиток.

За даними ВООЗ, депресія та тривожні розлади є провідними причинами захворюваності та інвалідності серед підлітків. Відповідно, діагностикою та терапією мають спільно займатися педіатр і психолог, а батькам доведеться виконувати всі рекомендації вдома і також докладати зусиль для нормалізації стану дитини.

Причини тривожності у дітей

Підвищена тривожність у підлітка може бути зумовлена різними факторами. Щоб ефективно з нею боротися, лікар має встановити «джерело» проблеми. Основні причини тривожності у дітей спровоковані трьома типами факторів:

• Біологічні. Сюди належать генетична схильність і особливості нервової системи конкретної дитини, за яких ризик розвитку тривожних розладів зростає.
• Психологічні. Дуже часто тривожність «розростається» до великих масштабів на тлі низької самооцінки, перфекціонізму, труднощів в адаптації до змін, наприклад, при переїзді чи зміні школи.
• Соціальні. Цілком природно, що конфлікти в сім’ї, тиск з боку однолітків і академічні навантаження стають тригерами тривожності у підлітків. При цьому спочатку може здаватися, що все йде нормально, але насправді тривога «фонить» і згубно впливає на психіку.

Діагностика тривожності у підлітків

Рання діагностика тривожності у підлітків має вирішальне значення для ефективної корекції в подальшому. Щоб оцінити стан дитини, психолог використовує клінічне інтерв’ю, збирає анамнез у бесіді з батьками, спостерігає за поведінкою пацієнта. Додатково застосовуються опитувальники, які допомагають кількісно оцінити рівень тривожності. ВООЗ рекомендує використовувати Шкалу тривожності Спілбергера.

Як проявляється тривожний розлад у підлітка

Тривожні розлади у дітей відрізняються від звичайної тривожності своєю інтенсивністю та тривалістю. Симптоми можуть включати:

• Постійне занепокоєння, коли дитину охоплюють надмірні побоювання щодо навчання, стосунків з однолітками та в сім’ї, її перспектив тощо.
• Прискорене серцебиття, пітливість, головні болі, порушення сну, підвищений м’язовий тонус та інші соматичні прояви. Наприклад, ви можете помітити, як тривожність у дітей «змушує» їх тримати плечі піднятими, щелепи стиснутими, руки й ноги напруженими.
• Прагнення уникати ситуацій, що викликають тривогу, що поступово призводить до соціальної ізоляції.
  Такі симптоми значно погіршують якість життя підлітка і можуть спричинити академічні та соціальні проблеми. Своєчасна діагностика тривожності у дітей та її корекція спрямовані на те, щоб не дати цим проблемам зв’язатися у міцний «вузол», який доведеться довго розплутувати, одночасно «рятуючи» дитину з лап страху та занепокоєння.

Корекція тривожності у підлітків із сучасним підходом

Дитяча психіатрія почала свій розвиток у середині 20-го століття і за 70 років значно просунулася вперед. Дослідженнями та практикою встановлено, що найкраще підліткова тривожність коригується двома способами:

• Психотерапія — найпереважніший варіант. КПТ вважається найефективнішим методом лікування тривожних розладів. Вона допомагає підліткам ідентифікувати та змінювати негативні мисленнєві патерни й поведінкові реакції.
• Медикаментозна терапія. Спочатку лікар може призначити анксіолітики, якщо тривожність ще не набула загрозливих масштабів. У складніших випадках показані антидепресанти. У будь-якому разі застосування медикаментів має бути ретельно зважене з урахуванням можливих побічних ефектів і проводитися під контролем лікаря.
  Для деяких підлітків рекомендовано поєднання психотерапії та прийому препаратів як найефективніший підхід.

Як можуть допомогти рідні тривожному підлітку

На плечі батьків і близького оточення лягає завдання допомогти дитині впоратися з тривогами та страхами, що її терзають. Для цього розроблені рекомендації щодо зниження тривожності у підлітків, які можна застосовувати поза психотерапією:

• Створіть підтримуюче середовище.
• Забезпечте достатній час для сну, відпочинку та фізичних вправ.
• Навчайте дитину технікам релаксації.
• Зменшіть навчальне навантаження та допоможіть підлітку в плануванні, щоб уникнути перевантаження.

Вправи для контролю підліткової тривожності

У повсякденне життя варто включити вправи для зниження тривожності у підлітків. Вони покликані підвищити якість життя та навчити справлятися з більшістю рутинних приводів для хвилювань:

• Дихальні вправи. Повільне глибоке дихання, техніка «Квадрат» — по 4 секунди на цикл вдих-затримка дихання-видих-затримка дихання.
• Прогресивна м’язова релаксація, тобто послідовне напруження та розслаблення різних груп м’язів.
• Практики усвідомленості, коли потрібна фокусування на поточному моменті без оцінки.
  Регулярні вправи для зняття тривожності у дітей у форматі йоги, плавання та спортивних ігор допомагають покращити загальне самопочуття. Кортизол, часто підвищений при тривожному розладі, «згорає» у м’язах під час активності. Розум стає яснішим і спокійнішим, а сон — якіснішим.

Підвищена тривожність у підлітка — серйозна проблема, що потребує своєчасного виявлення та комплексного підходу до лікування. Рання діагностика тривожності у підлітків і адекватна корекція сприяють покращенню їхнього психічного здоров’я та якості життя. Звертайтеся до Центру психології, нейрокорекції та логопедії при клініці для дітей та їхніх батьків KinderKlinik, щоб отримати грамотну кваліфіковану допомогу в повній конфіденційності.