Після довгоочікуваного народження малюка в батьків виникає безліч запитань і хвилювань, зокрема щодо очей немовляти. Батьки очікують побачити блакитні чи карі очі своєї дитини, які з любов’ю та теплом будуть дивитися на маму й тата. Натомість дитина більшість часу проводить із закритими очима, незадоволено мружачись при появі сонячного світла. А темно-сірий колір райдужки, набряклі й почервонілі повіки відверто лякають батьків. Але чи завжди варто турбуватися? Що для малюка є нормальним, а що потребує обстеження та лікування офтальмолога? Давайте прослідкуємо складний шлях розвитку зорового аналізатора дитини разом із дитячим лікарем-офтальмологом KinderKlinik Оксаной Сабадахой.
Як розвивається зорова система малюка?
Формування очей починається на третьому тижні внутрішньоутробного розвитку, коли довжина зародку складає не більше трьох міліметрів. У наступні місяці очі дитини проходять складний процес розвитку, який триває після народження малюка протягом 10-12 років. При народженні дитини очі зовнішньо мають сформований вигляд, але цього недостатньо для повноцінного зорового сприйняття. Око малюка сприймає зображення й перетворює його на електричні імпульси, які надсилаються до кори головного мозку. Саме там відбувається процес формування зорового образу за участю інших органів чуття. На момент народження сітківка ока — наша надзвичайно чутлива «фотоплівка», а також кора головного мозку функціонально й структурно не готові формувати високоякісне зображення. Дитина вчиться чітко бачити так само, як ходити й говорити, і цей процес триває роки життя малечі.
Як виглядають очі дитини при народженні?
Отже малюк народився! Більшу частину часу очі новонародженої дитини закриті. Повіки помірно набряклі, їх рухи сповільнені, в’ялі. Шкіра на повіках надзвичайно тонка та ніжна, часто можна побачити рожеві «плями» за рахунок розширених кровоносних судин. Очні щілини вузькі, часто одна очна щілина видається вужчою за іншу. Під час сну може не відбуватися повного змикання повік. Поява світла змушує новонароджену дитину мружитися. Може викликати здригання та хаотичні рухи ніжками та ручками. Рухи очей нескоординовані, хаотичні, погляд блукаючий. Це пов’язано не з потребами зорового аналізатора, а з дифузним збудженням центральної нервової системи. Райдужка новонароджених дітей має темний сіро-синій колір, тому одразу прогнозувати, якого кольору будуть очі малюка неможливо. Пігментні клітини, хроматофори, будуть поступово накопичувати відповідний пігмент протягом першого року життя. Остаточне формування кольору очей може відбуватися аж до десятирічного віку. Мами новонароджених малят часто хвилюються через відсутність сліз під час плачу дитини. Ця особливість пов’язана з незрілістю центральної нервової системи та притаманна малечі до 4-6 тижнів.
1-й місяць
Протягом першого року життя відзначається швидкий ріст очей малюка, що змушує батьків своєчасно підлаштовуватися під потреби дитини для пізнання навколишнього світу. В кінці першого місяця життя тато й мама помічають значні зміни в погляді своєї малечі: дитина може стійко фіксувати погляд обома очима (бінокулярно) на джерелі світла або на обличчі нахиленого над ним дорослого, але ще не може слідкувати за ним. Гострота зору дитини в цьому віці є дуже низькою, по різним даним становить близько 1-2% від «дорослої». Малюк бачить контури предметів і обличчя людей розпливчасто.
2-й місяць
У віці двох місяців дитина впевнено фіксує погляд на яскравих або контрастних іграшках, із задоволенням розглядає обличчя рідної людини, що наблизилася до малюка. Немовля починає слідкувати за переміщенням яскравих предметів у горизонтальній площині. При цьому задіяний не лише зір, але й слух, дотик, які взаємно доповнюють і контролюють одне одного.
3-й місяць
На третьому місяці малюки радують своїх батьків новими досягненнями. Малеча вже вміє тривало фіксувати погляд і слідкувати обома очима за переміщенням яскравих іграшок і людей, переважно в горизонтальній площині. Очі стабільно утримуються в правильному положенні, одночасно фіксуються на предметі, що привернув увагу. Дитина впізнає та посміхається, побачивши обличчя мами чи тата, щиро радіє яскравим рухомим іграшкам. Малюк одночасно повертає голову та очі на звук, розглядає свої руки та предмети, які тримає. У цьому віці діти ще не вміють правильно оцінювати відстані між предметами та їх об’єм, сприймають навколишній простір як плоский малюнок, тому легко промахуються при намаганні схопити іграшку.
А що далі?
Пройде ще декілька місяців, і малюк відкриє для себе третій вимір навколишнього простору, навчиться правильно оцінювати відстань і впевнено хапати улюблені іграшки, щоб ретельно роздивитися їх чи покласти до рота. Малеча швидко навчиться слідкувати за яскравими предметами не тільки в горизонтальній, але й у вертикальній площині, спостерігати за поглядом батьків і виразом їх обличчя. Починаючи з 8-9 місяців дитина буде з цікавістю розглядати відображення в дзеркалі, впізнавати себе та рідних, отримуючи при цьому значну кількість позитивних емоцій. Гострота зору малюка поступово збільшуватиметься, що дозволить не лише досліджувати улюблені забавки, а й дасть можливість активно знайомитись з оточуючим простором. Процес розвитку зорових функцій у малят тривалий і поступовий. У віці 1 року гострота зору дитини досягне 10% від «дорослої» норми, в 3 роки – 50-70%. І лише у віці 5-8 років сформується 100% зір. Поступово розвиватиметься сприйняття кольорів, формуватиметься об’ємний (бінокулярний) зір.
Як можна сприяти розвитку зору дитини?
Головними стимуляторами зорових функцій малюків є світло і колір. Можна сміливо стверджувати, що сприяння формуванню зору дитини починається з облаштування дитячої кімнати, організації достатнього рівня природнього та штучного освітлення. При цьому варто віддавати перевагу м’якому, спокійному жовтому світлу. При декоруванні стін обирайте світлі пастельні відтінки жовтого, рожевого, блакитного, зеленого, кольору «кави з молоком» чи лаванди. В оформленні кімнати для малюка не рекомендується використання, як основного, білого кольору. Яскраві меблі, аплікації, пелюшки, штори, іграшки не тільки сприятимуть затишній атмосфері в дитячій, але й створять необхідні для стимуляції розвитку зору кольорові плями. Слід пам’ятати, що малюки мають звужене по периферії поле зору, тому іграшкові гірлянди та брязкальця доцільно розміщувати по центру, на відстані 30-50 см над животиком дитини. Також важливу роль для розвитку зору відіграють прогулянки на свіжому повітрі, коли дитина має можливість розглядати яскраві квіти, листя на деревах, слідкувати за птахами, грати з м’ячем.
Яким чином можна завадити зниженню гостроти зору в дитини?
В процесі розвитку зорова система малюків дуже чутлива до дії різноманітних несприятливих факторів. Навіть незначні зорові перенавантаження, недостатній рівень освітлення в дитячій кімнаті, нераціональне харчування можуть не тільки гальмувати розвиток зору, але й викликати його зниження. Щоб запобігти розвитку патології слід відмовитися від багаточасових сеансів перед телевізором, обмежити й ретельно контролювати використання різноманітних гаджетів. Надзвичайно важливим є активний спосіб життя та заняття спортом. Коли дитина бігає, плаває, катається на велосипеді, вона вже не сидить в мобільному телефоні чи комп’ютері. Особливо корисними для покращення зорових функцій є заняття великим і малим тенісом, баскетболом, бадмінтоном та інші ігри з м’ячами. Для підтримання здоров’я очей раціон дитини має містити достатню кількість овочів та фруктів, м’ясо риби та птиці, яйця, крупи, горіхи. Не варто забувати про раціональну організацію природнього та штучного освітлення робочого місця дитини та її житлового простору.
Які можуть бути перші прояви захворювань зорової системи у малюка?
На жаль, у сучасному світі захворювання зорового аналізатора у дітей виникають все частіше. Багато порушень у наш час підлягають ефективному лікуванню при своєчасній діагностиці. Батькам варто якнайшвидше звернутися до дитячого офтальмолога, якщо малюк не фіксує, або нестійко фіксує погляд, не цікавиться яскравими іграшками, скаржиться на головні болі або має прояви косоокості. При розвитку косоокості у дитини відмічається постійне чи періодичне відхилення одного ока по відношенню до іншого. При закисанні та почервонінні очей, сльозотечі, набряку повік також необхідно звертатися за кваліфікованою медичною допомогою. Своєчасність — це найголовніший фактор, який буде визначати побутовий, професійний і психологічний комфорт дитини в подальшому житті, тому будьте уважні до своєї дитини, при підозрі на порушення зору своєчасно звертайтеся до дитячого офтальмолога для проведення діагностики та лікування! І будьте здорові!
Читайте також: Кон’юнктивіт: як захистити дитину
Ваш відгук